Схема технології пошуку КП.
Визначення географічних границь ринку |
Географічні границі ринку і його особливості |
Формування списку конкурентів |
Визначення об’єкта аналізу |
Діагностика цілей і намірів конкурентів |
Визначення тенденції конкурентної боротьби |
Оцінка ємності ринку |
Перспективи продаж |
Розрахунок ринкових доль |
Розподіл ринку між конкурентами |
Факторний аналіз ринкових доль |
Визначення сфери виникнення конкурентних переваг |
Оцінка інтенсивності конкуренції |
Визначення стійкості і довго строковості конкурентних переваг |
Аналіз причин і умов виникнення конкурентних переваг.
Порівняльний аналіз прийомів, методів товарної політики |
Співставлення цінової політики |
Види конкурентних переваг і умови їх виконання |
Аналіз організації збутової мережі і методів стимулювання збуту |
Оцінка фінансової стабільності |
Побудування карти ринку |
Класифікація КП по конкурентному статусу підприємств |
Визначення географічних границь пов’язано з специфікою використання товару, для промислових ринків границі ринку повинні визначатися з врахуванням місця роз положення товаровиробників, а для споживчого ринку виходячи з території розміщення мережі оптової і роздрібної торгівлі.
Наявність розумної альтернативи запропонованих на ринку товарів, тобто межі ринку повинні бути визначені виходячи з того, що при виборі невеликих територіальних границь виробник може вважатися монополістом, але якщо цей товар унікальний для даного регіону необхідно розширити межі ринку до наявності розумної кількості альтернативних пропозицій. У випадку розгляду вітчизняного монополіста в границі ринку можуть бути включені і зарубіжні виробники, якщо їх продукція доступна по ціні якості і географічної віддаленості.
Вартість транспортування товару до місця його використання. Вартість транспортування повинна складати не більше 20% від ринкової вартості товару. При цьому ціна товару не повинна бути вище середньо ринкової.
Частота використання і пошук товару. Чим частіше купується товар тим вужчі повинні бути границі ринку.
- вибір близьких конкурентів, тобто підприємств які виробляють аналогічну продукцію і об’єм реалізуємих в натуральному і вартісному значенні ближче всього до відповідних значень підприємства, що розглядається такий підхід доречний при великій кількості конкурентів, коли на ринку панує монополістична конкуренція, але в цьому випадку результати аналізу можуть використовуватися лише для оцінки на даний момент, або найближчу перспективу;
- вибір більш сильних конкурентів в фінансовому відношенні і займаючи більшу долю ринку ніш наше підприємство. Зазвичай підприємства, що займають стійку позицію на ринку, мають характер конкурентної боротьби і мають явну конкурентну перспективу;
- вибір підприємств, що володіють значною долею на ринку (>50%) визначаючі основні тенденції і традиції даного ринку;
- вибір всіх конкурентів в рамках географічного ринку. Метод використання для визначення стратегічних перспектив розвитку в галузі;
- вибір всіх можливих конкурентів, в тому числі і потенційних. До них відносяться виробництва, які будуються, підприємства не працюючі в даному бізнесі, але маючи можливості для перепрофілювання виробництва, підприємства для яких конкуренція на аналізованому ринку є логічним продовженням існуючого бізнесу; нові фірми, що утворюються внаслідок придбання аутсайдерів ринку крупними компаніями з інших галузей або спільними підприємствами.
Найбільш ефективною позицією для підприємства не завжди є мінімальна кількість конкурентів. Підприємство може отримувати стратегічну вигоду в випадку коли конкуренти можуть поглинати нові навантаження при сезонному попиті, що дозволяє використовувати власні потужності більш рівномірно; коли конкуренти збільшують степінь диференціації продукції і _ чутливість покупців до цін і рівня сервісу;