Ціль етапу – визначення степені задоволеності позицією на ринку. Для діагностики намірів в першу чергу вивчаються цільові установки вхідних і збутових підрозділів конкурента, які займаються окремими видами виробів при цьому слід вияснити:
- намірюється конкурент бути лідером або прагне слідувати за лідером;
- чи підприємство намагається імітувати дії конкурента;
- чи існує традиція відносно якості, дизайну системи реалізації чи цінової політики;
- чи існує історична схильність до певних географічних територій і типам покупців;
- в чому складається позиція конкурентів в області ризиків, які в неї темпи росту доходів і чим вони забезпечені;;
- яка структура управління підприємством;
- якими якостями відрізняється управлінський персонал конкурента.
Бажано також вияснити самооцінку діяльності конкурента, тобто в чому складаються його сильні сторони, що думає конкурент про майбутній попит на продукцію, перспективи розвитку ринку, як визначається ієрархія цілей і оцінка можливостей конкурентів; чи рахує конкурент, що на ринку існують певні правила ведення бізнесу.
Інформацію для діагностики можна отримати з прямих і непрямих джерел:
1 – заява про майбутні зміни в діяльності підприємства - з допомогою таких заяв конкурент може попереджати про можливі дії відносно інших конкурентів;
2 – публічні виступи про розвиток ринку, які представлені в вигляді коментаріїв розвитку поточної ситуації;
3 – інформація про результати діяльності фірми;
4 - пояснення власних дій;
5 – зовнішнє проявлення маркетингової політики;
6 – дії, які суперечать цілям і традиціям, що склалися на ринку.
Результатом цього етапу повинно бути:
· аргументовані докази наявності небезпеки або благопристойні можливості для фірми;
· оцінка резервів часу, що закликає до масових дій конкурентів;
· можливий вплив цих дій на результати дії фірми.
Оцінка потенційних можливостей ринку – на цьому етапі визначається реальна і потенційна ємність ринку.
РЄР – це реальний об’єм продажу товару, що аналізується.
ПЄР – максимально можливий об’єм продаж при якому всі можливі покупці придбавають товар виходячи з максимальних можливостей рівня його споживання.
Досягнення ПЄР майже неможливе, тому цей показник використовується для оцінки стратегічних перспектив розвитку бізнесу, оцінки можливостей виходу на новий ринок і аналізу насиченості ринку.
Для визначення ємності ринку використовується один з наступних методів:
1. На основі структурних характеристик ринку
Є = об’єм продукції виготовленої за рік + залишок продукції на кінець продукції на складі + імпорт – експорт.
Є = Оn + 3 кл + I – E
2. На основі індексу дослідницької панелі
Є = ((е(Оin– Oik) + Пі) / K) xQ/txKзагал, і =1 .Кn
Оn Використ. дані панелі магазинів.
Панель – це сукупність об’єктів дослідження об’єднаних характерними признаками.
Оin– Oik - залишки продукції на складах кожного магазина на початок і кінець дослідж. періоду.
Пі – об’єм продаж в кожному магазині.
Кn – кількість магазинів, що входять в панель.
Кзагал – загальна кількість магазинів, що торгують даною продукцією.
t – час, за який збираються дані по панелях в місяць.
3. На основі індексу покупчої здатності – використовується для оцінки регіонів ринків, коли відома ємність всього ринку.
Inc = А1x Dpd + A2x Dpт + А3Dpn
Ep = E x Inc
Ep – ємність регіонів ринку
Е – ємність всього ринку
Inc – індекс купівельної ємності регіонів ринку
А1 – А3 – коефіцієнти, що знаходяться статистичним шляхом на основі інформації про купівлю споживчих товарів в даному регіоні.
Dpd – долі, доходи, роздрібного товарообігу і чисельності насичен. нац. ринку.
Метод на основі норм споживання.
Його основу складають річні норми споживчого товару на 1 жителя і загальна чисельність населення.
Е = Нс х Чn
Е – ємність
Нс – норма споживання
Чn – чисельність населення.
n
Е = å Hci Чni
i=1
Модифікація цього методу є розрахунок на основі стандартних норм споживання товару
Е = 12 х Нс х Чс х Чn
Чс – частота споживання.
Визначення ємності на основі суми первинних, повторних і додаткових продаж.
Метод використання для товарів довгострокового використання.
На основі даних статистики визначається розподіл всіх покупців товару на тих хто вперше купує товар, тих хто купує товар для заміни старого і тих хто купує додаткову одиницю цього товару.
Е = Е первинне +Е додаткове + Е повторне
Основою для розширення ринку є первинний продаж.
Повторний продаж це величина похідна від первинних продаж, вони залежать від стандартного терміну служби товару і частоти заміни одного товару іншим.
Ці показники визначаються шляхом анкетування.
При розрахунку на основі терміну служби товару розраховується темп вибуття товару із сфери експлуатації – він визначається як величина обернення терміну служби товару.
Е = П (1/Тс)
П – об’єм товара
Тс – термін служби.
1/Тс – термін вибуття товару.
Вибір метода повторних продаж залежить від рівня доходу населення і степені розвитку ринка.
Додаткові продажі залежать від росту доходів споживачів, споживчої цінності товару і необхідного накопичення запасів національних особливостей споживання.
На основі коефіцієнтів проведення об’ємів продаж. Використовується тими підприємствами, які мають великий досвід продаж на окремих ринках і точно можуть визначати фактори, які здійснюють вплив на об’єми продаж і відомий об’єм реалізації продукції на одному з ринків.
Е = Ео х К1х К2х Кn
Е – ємність ринку
К1– Кn – коефіцієнти проведення продаж в залежності від кожного з факторів.
Ео – місткість відомого ринку.
Розрахунок ринкових позицій
Оn
Ор =
E
Оn – об’єм продаж
Е – місткість ринку
Оцінки інтенсивності конкуренції.
Для ОІК розрахунковий показник – чотирьохдольний показник концентрації (4ДПК).
Для його розрахунку використовується:
ОР1= МАК ОPі , для всіх 1-n
ОР2= МАК OPi / OP1 , для всіх i = 1- (n – 1)
ОР3= МАК OPi / OP1, OP2 , для всіх i = 1- (n – 2)
ОР4= МАК OPi / OP1, OP2, OP3 , для всіх i = 1- (n – 3)