рефераты по менеджменту

Конкурентоспособность предприятия книга

Страница
4

Ціль етапу – визначення степені задоволеності позицією на ринку. Для діагностики намірів в першу чергу вивчаються цільові установки вхідних і збутових підрозділів конкурента, які займаються окремими видами виробів при цьому слід вияснити:

- намірюється конкурент бути лідером або прагне слідувати за лідером;

- чи підприємство намагається імітувати дії конкурента;

- чи існує традиція відносно якості, дизайну системи реалізації чи цінової політики;

- чи існує історична схильність до певних географічних територій і типам покупців;

- в чому складається позиція конкурентів в області ризиків, які в неї темпи росту доходів і чим вони забезпечені;;

- яка структура управління підприємством;

- якими якостями відрізняється управлінський персонал конкурента.

Бажано також вияснити самооцінку діяльності конкурента, тобто в чому складаються його сильні сторони, що думає конкурент про майбутній попит на продукцію, перспективи розвитку ринку, як визначається ієрархія цілей і оцінка можливостей конкурентів; чи рахує конкурент, що на ринку існують певні правила ведення бізнесу.

Інформацію для діагностики можна отримати з прямих і непрямих джерел:

1 – заява про майбутні зміни в діяльності підприємства - з допомогою таких заяв конкурент може попереджати про можливі дії відносно інших конкурентів;

2 – публічні виступи про розвиток ринку, які представлені в вигляді коментаріїв розвитку поточної ситуації;

3 – інформація про результати діяльності фірми;

4 - пояснення власних дій;

5 – зовнішнє проявлення маркетингової політики;

6 – дії, які суперечать цілям і традиціям, що склалися на ринку.

Результатом цього етапу повинно бути:

· аргументовані докази наявності небезпеки або благопристойні можливості для фірми;

· оцінка резервів часу, що закликає до масових дій конкурентів;

· можливий вплив цих дій на результати дії фірми.

Оцінка потенційних можливостей ринку – на цьому етапі визначається реальна і потенційна ємність ринку.

РЄР – це реальний об’єм продажу товару, що аналізується.

ПЄР – максимально можливий об’єм продаж при якому всі можливі покупці придбавають товар виходячи з максимальних можливостей рівня його споживання.

Досягнення ПЄР майже неможливе, тому цей показник використовується для оцінки стратегічних перспектив розвитку бізнесу, оцінки можливостей виходу на новий ринок і аналізу насиченості ринку.

Для визначення ємності ринку використовується один з наступних методів:

1. На основі структурних характеристик ринку

Є = об’єм продукції виготовленої за рік + залишок продукції на кінець продукції на складі + імпорт – експорт.

Є = Оn + 3 кл + IE

2. На основі індексу дослідницької панелі

Є = ((еinOik) + Пі) / K) xQ/txKзагал, і =1 .Кn

Оn Використ. дані панелі магазинів.

Панель – це сукупність об’єктів дослідження об’єднаних характерними признаками.

ОinOik - залишки продукції на складах кожного магазина на початок і кінець дослідж. періоду.

Пі – об’єм продаж в кожному магазині.

Кn – кількість магазинів, що входять в панель.

Кзагал – загальна кількість магазинів, що торгують даною продукцією.

t – час, за який збираються дані по панелях в місяць.

3. На основі індексу покупчої здатності – використовується для оцінки регіонів ринків, коли відома ємність всього ринку.

Inc = А1x Dpd + A2x Dpт + А3Dpn

Ep = E x Inc

Ep – ємність регіонів ринку

Е – ємність всього ринку

Inc – індекс купівельної ємності регіонів ринку

А1 – А3 – коефіцієнти, що знаходяться статистичним шляхом на основі інформації про купівлю споживчих товарів в даному регіоні.

Dpd – долі, доходи, роздрібного товарообігу і чисельності насичен. нац. ринку.

Метод на основі норм споживання.

Його основу складають річні норми споживчого товару на 1 жителя і загальна чисельність населення.

Е = Нс х Чn

Е – ємність

Нс – норма споживання

Чn – чисельність населення.

n

Е = å Hci Чni

i=1

Модифікація цього методу є розрахунок на основі стандартних норм споживання товару

Е = 12 х Нс х Чс х Чn

Чс – частота споживання.

Визначення ємності на основі суми первинних, повторних і додаткових продаж.

Метод використання для товарів довгострокового використання.

На основі даних статистики визначається розподіл всіх покупців товару на тих хто вперше купує товар, тих хто купує товар для заміни старого і тих хто купує додаткову одиницю цього товару.

Е = Е первинне +Е додаткове + Е повторне

Основою для розширення ринку є первинний продаж.

Повторний продаж це величина похідна від первинних продаж, вони залежать від стандартного терміну служби товару і частоти заміни одного товару іншим.

Ці показники визначаються шляхом анкетування.

При розрахунку на основі терміну служби товару розраховується темп вибуття товару із сфери експлуатації – він визначається як величина обернення терміну служби товару.

Е = П (1/Тс)

П – об’єм товара

Тс – термін служби.

1/Тс – термін вибуття товару.

Вибір метода повторних продаж залежить від рівня доходу населення і степені розвитку ринка.

Додаткові продажі залежать від росту доходів споживачів, споживчої цінності товару і необхідного накопичення запасів національних особливостей споживання.

На основі коефіцієнтів проведення об’ємів продаж. Використовується тими підприємствами, які мають великий досвід продаж на окремих ринках і точно можуть визначати фактори, які здійснюють вплив на об’єми продаж і відомий об’єм реалізації продукції на одному з ринків.

Е = Ео х К1х К2х Кn

Е – ємність ринку

К1– Кn – коефіцієнти проведення продаж в залежності від кожного з факторів.

Ео – місткість відомого ринку.

Розрахунок ринкових позицій

Оn

Ор =

E

Оnоб’єм продаж

Е – місткість ринку

Оцінки інтенсивності конкуренції.

Для ОІК розрахунковий показник – чотирьохдольний показник концентрації (4ДПК).

Для його розрахунку використовується:

ОР1= МАК ОPі , для всіх 1-n

ОР2= МАК OPi / OP1 , для всіх i = 1- (n – 1)

ОР3= МАК OPi / OP1, OP2 , для всіх i = 1- (n – 2)

ОР4= МАК OPi / OP1, OP2, OP3 , для всіх i = 1- (n – 3)

Перейти на страницу номер:
 1  2  3  4  5  6  7 

© 2010-2024 рефераты по менеджменту