Конкурентоспособность предприятия книга

Конкуренція в економіці – це суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів.

Типи конкуренції:

1. Чиста конкуренція – являє собою ринкову ситуацію, коли багато численні, незалежно діючі виробники продають стандартизовану продукцію, і не один з них не в змозі контролювати ринок та ціну.

Основні характеристики чистої конкуренції:

- багато чисельність учасників обміну (продавців і покупців);

- стандартизована продукція (прості товари – пшениця, кукурудза, цукор, акції компаній);

- вільний доступ до ринку нових товарів і можливість такого ж вільного виходу.

Обмеженням цього можуть виступати:

а) технології;

б) ресурсні;

в) фінансові;

г) законодавчі обмеження:

- наявність повної інформації в учасників обміну. Так покупці мають мати інформацію про наявних продавців, їх цінах . Економічні суб’єкти повинні володіти приблизно однаковим об’ємом інформації.

1. Монополістична конкуренція – це така ринкова ситуація, коли багато численні продавці продають схожі товари і намагаються надати їх реальні або умовні унікальні якості.

Осн. характеристики МК:

- відносно велика кількість невеликих виробництв;

- продаж схожої, але неідентичної продукції;

- наявність в одного виробника дуже обмеженого контролю над ринковою ціною, це спричинення, тим, що виробників дуже багато, а значить доля на ринку товару, що виготовляється відносно невелика, а попит на цей товар достатньо еластичний;

- різні угоди між конкурентами по обмеженню конкуренції;

- існує можливість відносно легкого вступу в галузь нових виробників.

1. Олігополія – це домінування на ринку декількох фірм, що виробляють ідентичні або схожі товари.

Осн. характеристики ОК:

- незначна кількість конкурентів, кожний з яких володіє достатньо великою долею ринку якогось товару або послуги;

- пропозиція стандартизованих або диференційованих товарів:

сталь, алюміній, цемент – стандартизовані товари;

автомобілі, комп’ютери, холодильники – диференційовані;

- важкість входу в галузь нових підприємств:

необхідно великий стартовий капітал;

технологічні складності;

малий доступ до важливих сировинних ресурсів;

великі можливості “ветеранів”;

- наявність стимулів до злиття, зговорів, направлених на зниження, або знищення конкуренції.

1. Чиста монополія – це така ринкова ситуація, при якій існує тільки один продавець товару, у якого немає близьких замінників.

Характеристика ЧМ:

- єдиний продавець;

- товарна диференціація відсутня;

- продавець здійснює практично повний контроль над цінами;

- дуже важкі умови входження в галузь нових підприємців.

По суті діла вхід заблокований фінансовими, технологічними,

ресурсними і правовими умовами.

Види конкуренції:

- цінова конкуренція;

- нецінова конкуренція.

По типу конкуренції можна судити про економічний розвиток країни

і рівень життя населення (цінова конкуренція – низький рівень).

Предпосилкою виникнення цінової конкуренції є можливість зниження собівартості продукції, що пропонується, тому це під силу лише крупним компаніям, що мають можливість використовувати ефект маштаба.

Цінова конкуренція використовується втому випадку, коли компанія хоче завоювати більшу долю ринку і проводить “цінову війну” – зниження, чим витісняючи більш менших конкурентів.

Нецінова конкуренція основана на покращенні якості товару, упаковки, дизайну, високої новизни, фірмової марки, розширення асортименту і після продажних послуг, на осн. нових форм маркетингової дії на споживача.

В кінці ХХст. основне значення придбали такі фактори не цінової конкуренції, як енерго- і ресурсозбереження, відсутність або незначне забруднення навколишнього середовища, зарахування старого товару в якості першого взносу за новий товар, реклама і високий рівень супровідних послуг.

Методами недобросовісної нецінової конкуренції є:

- промисловий шпіонаж;

- переманювання спеціалістів;

- підробка товарів або товарних марок.

У відповідності з Паризькою конвенцією по охороні промислової

власності до недобросовісної конкуренції відносяться всі дії здатні будь-яким чином визвати плутанину в відношенні товарів, п-в або комерційну діяльність фірми хиже твердження, що стосується конкурента, вказівки або твердження, використання яких може ввести в заблудження відносно способу виготовлення складу властивостей придатних для застосування, або якість товару. В Україні недобросовісна конкуренція визначається законом “Про недобросовісну конкуренцію” і законом “Про захист прав споживачів”.

Предпосилки виникнення конкуренції в Україні.

Всі предпосилки поділяються на:

- макроекономічні;

- мікроекономічні.

До МЕ відносяться: збільшення кількості і різноманітності підприємств

на ринку (чим більше п-в різних форм власності, тим вищий рівень конкуренції); лібералізація цін і розмір платіжоспроможного попиту; лібералізація зовнішньоекономічних відносин; фінансова дистебілізація і інфляційні процеси; забезпечення конвертованості національної валюти; приватизація і формування недержавного сектора економіки; демонополізація економіки; створення ринкових інститутів; мереж різних посередників.

МЕ перед посилки розвитку конкуренції пов’язаної із зміною в ринковій поведінці товаровиробників і споживачів продукції:

1. зміна поведінки на ринку від пасивного до активного;

2. трансформація поведінки покупців-споживачів;

3. Державна підтримка підприємств окремих галузей.

Найбільш розповсюдженими формами такої підтримки є:

- прямі субсидії;

- звільнення від податків;

- держ. кредити під пільгові %;

- надання підприємствам земельних ділянок і іншої держ. власності безоплатно або на сприятливих умовах;

- безвідсоткові або низько % кредити;

- повне відшкодування затрат у випадку успішності проекту;

- відстрочка податкових і соціальних платежів в бюджет;

- благо приємний доступ до державних запасів.

Основними проблемами низької конкурентноздатності вітчизняних фірм є низька якість товарів, високий рівень затрат і низька адаптація до умов попиту.

Проблема галузевої конкуренції обумовлена наступними факторами:

- економічними факторами, тобто недостаток податкової, кредитної, інвестиційної, цінової політики держави, обмеженістю попиту, неплатежами, високою інфляцією і фінансовою нестабільністю;

- адміністративні фактори – складні процедури реєстрації підприємств, видача ліцензії на право діяльності, надання приміщень і земельних ділянок, квотування (обмеження на ввіз і вивезення продукції, встановлення митних зборів);

- організаційні фактори – нерозвинутість ринкової інфраструктури, низький рівень організованості і відкритості ринків праці, технологій, капіталу;