Рис. 2. Иерархия потребностей Маслоу
Теорія МАККЛЕЛЛАНДА додатково до потреб певним класифікацією Маслоу вводить потреби влади, успіху й приналежності.
Теорія Герцберга ґрунтується на аналізі факторів, що діють на людину в процесі роботи й потреб, що впливають на задоволення. Фактори діляться на гігієнічні (розмір оплати праці, міжособистісні відносини, характер контролю - вони лише не дають розвитися почуттю незадоволеності роботою) і мотивуючі (відчуття успіху, просування по службі, ріст можливостей, визнання з боку навколишніх, відповідальність). Для мотивації потрібно задіяти саме другий вид факторів.
Основними процесуальними теоріями мотивації є теорія очікувань (основним стимулом людей до діяльності є певне очікування результатів або винагороди, тому мотивацію потрібно здійснювати шляхом створення в людей відповідних очікувань), теорія справедливості (основним мотивом діяльності людей служить оцінка справедливості покладання на них даного виду діяльності й винагороди за нього, саме сприймана людьми ступінь справедливості визначає зусилля затрачувані людьми на ту або іншу діяльність), модель мотивації Портеру - Лоуера (відповідно до цієї моделі результативність праці і ступінь прикладених зусиль залежить від оцінки працівником цінності винагороди й упевненості, у тім, що воно буде отримане).
На формування потреб впливають наступні фактори:
" підлога;
" вік;
" професія;
" родиний стан;
" економічна ситуація;
" політична ситуація;
" рівень утворення;
" виховання;
" соціальна приналежність.
Застосовувані в сучасній господарській практиці системи стимулів досить різноманітні й залежать від безлічі умов як об'єктивного характеру (економічне становище в країні, рівень безробіття, ціни, стан соціального страхування й т.п.), так і від більше приватних обставин (кваліфікаційний рівень співробітників, їх чисто людські риси, вік, психологічний клімат).
Тим часом, життя не коштує на місці й " .той фактор, що сьогодні мотивує конкретної людини до інтенсивної праці, завтра може сприяти "відключенню" тієї ж самої людини. Ніхто точно не знає, як діє механізм мотивації, якої сили повинен бути мотивуючий фактор і коли він спрацює, не говорячи вуж про те, чому він спрацьовує" . Тому в кадровому менеджменті відбувається постійне дослідження й розвиток різних стимулів трудової діяльності, розробка нових методів і систем організації стимулювання.
Наукові й навчальні видання по менеджменті містять досить докладний аналіз і переробку відповідно до сучасних умов класичних теорій мотивації, а так само розробку нових.
Так, широке застосування сьогодні знаходить партисипативный до мотивації персоналу, що реалізує програми винагороди за працю, спрямовані на посилення внутрішньої мотивації й зацікавленості працівників у трудовому процесі шляхом розширення їхніх повноважень у діяльності фірми . Основні форми: партисипации: участь працівників у доходах і прибутках компанії, участь працівників у керуванні.
Особливої уваги заслуговує підхід до керування підхід персоналом, прийнятий у стратегічному керуванні, заснований на рольовому підході до взаємодії людини й організації .
На наш погляд, всі перераховані теорії можна застосовувати в російських умовах, тільки необхідно аналізувати особливості конкретних людей, групи людей, до яких застосовується мотивація, і, виходячи із цього, вибирати необхідний метод мотивації. При цьому необхідно врахувати, що структура потреб у нашому суспільстві, так само як й основні фактори діяльності, у силу кризового й перехідного стану суспільства мають ряд особливостей (незадоволення в більшої частини первинних потреб, але в той же час здатність людей працювати без оплати праці, ґрунтуючись або на вторинних потребах або на звичці й т.п.), тому, застосовуючи які-небудь методи мотивації, ґрунтуючись як на змістовних, так і на процесуальних теоріях, необхідно з їх під конкретну ситуацію й характеристики трудового колективу.
У публіцистичній літературі сьогодні існує безліч розробок, що детально розглядають предмети, процеси й методи стимулювання .
Так, приміром , у статті Верхоглазенко наведений варіант трудової позиційності, що на погляд авторів, є оптимальною основою формування умов, що мотивационно-стимулируют, стосовно працівника (табл.1) .
Таблица 1
Система создания мотивационно-стимулирующих условий труда
Функция привлеченного человека |
Позиционер |
Что необходимо поддерживать у работающего | ||
Работник [собственник рабочей силы] |
Работодатель [собственник денежных средств и средств производства] |
заинтересованность в результатах своего труда, в максимальном приложении своих рабочих сил | ||
Специалист-профессионал |
Предприниматель [хозяин дела] |
профессиональное самоопределение к работе в фирме в рамках специальности | ||
Сотрудник Фирмы |
|
самоопределение к работе в этой конкретной фирме, имеющей свои традиции, корпоративную культуру, условия труда и пр. | ||
Исполнитель |
Менеджер |
самоопределение к исполнительским нормам | ||
Коллега |
Коллега[работник вспомогательной службы и т.п.] |
самоопределение к конструктивному взаимодействию с коллегами | ||
Рационализатор |
Заинтересованный в нормативной организации труда [НОТ] |
заинтересованность во внесении рациональных предложений | ||
Член коллектива |
Коллектив |
самоопределение к культурным нормам общения, к поддержанию здорового психологического климата | ||
Работник-пользователь оргтехникой, спецоборудованием и т.д. |
Технолог |
готовность и способность к технологически правильному использованию оборудования, оргтехники и т.п. |